озимий

-а, -е.

1) Якого сіють восени і збирають наступного року; який потребує для нормального перебігу початкових стадій розвитку осіннього проростання і зимівлі під снігом. Озимий ячмінь. Озиме жито. Озимі культури. || Який проріс восени і зимуватиме або зимував під снігом (про сходи, посіви). || Зайнятий злаковими культурами осіннього, підзимнього посіву.

••

Ози́ма со́вка — метелик родини совкових; шкідник сільськогосподарських культур.

2) у знач. ім. ози́мі, -мих, мн. Озимі культури. || у знач. ім. ози́ма, -мої, ж. Озима пшениця.